Музика, як казка, музика — жива.

    І не треба серцю будь-які слова.

      В музиці — найвищі ніжні почуття.

    В ній любов і туга, та саме життя.

          Музика, як море, то штормить, то ні.

     Там знаходить серце рятівні вогні.

    Музика, як сонце, гріє нам серця,

                                       Їй нема початку і нема кінця.

    І чого не зможеш словом досягти,

       В музиці розкажеш щиру правду ти

Щоб дитина виросла чуйною,милосердною, відвертою, могла творити добрі вчинки та співпереживати, радіти від щирого серця, ми, дорослі, оточуємо її любов’ю та красою.  Джерелом такої краси є мистецтво – живопис, театр, музика, які існують ще з давніх часів.

Музика володіє можливостями дії  на дітей . Саме Вона знаходить дорогу до душі дитини, спонукає її до самовираження, знайомить з навколишнім світом. Музична діяльність – це не лише засіб забезпечення виконання естетичних та освітніх завдань, а й спосіб укріплення психічного та фізичного здоров’я  та  розвитку здібностей дитини. Музика впливає на роз­виток мозку й моторики людини, сприяє розвитку аналі­тичного мислення.

Що дає музика для пізнан­ня? Для реального життя?

Полемізувати і дискутувати з цього питання можна довго, але краще звернутися до фактів. Так, дослідники з університету Вісконсіна виявили, що кожна дитина, ледве з'явившись на світ, має досить тонкий музичний слух і добре чуття ритму. Втім, ці здібності згасають за кілька років, якщо не їх розвивати.

Тому прилучати малюка до музики  слід із самого раннього дитинства.

Ми пропонуємо ознайомитися з порадами та впра­вами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття нею корисними й цікавими.

1)Найперша порада дорослим: співайте! Якщо ви соромитеся свого співу, робіть це, коли ви наодинці з малюком (діти - по­блажливі й вдячні слухачі).

Що співати? Краще - дитячі пісеньки, традицій­ний репертуар яких дуже багатий. Якщо ви не па­м'ятаєте жодної пісні, знайдіть касету або компакт-диск і слухайте їх доти, поки не запам'ятаєте слова. Важливо, щоб дитина поступово засвоїла кілька прос­тих мелодій, які й стануть для неї першим кроком у світ музики.

Як співати? Виберіть пісню, яка вам найбільше до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній. Робіть це хоча б раз на день. Співайте її зі словами і без слів. Не забувайте, що слова - лише доповнення до музики. Бажано, щоб маля чуло, як ви співаєте без слів. Це дуже важливо.

2)Ксилофон. Купіть правильно настроєний ксилофон. Чому саме ксилофон? Тому що це єдиний інструмент, водночас і мелодійний, і ударний, який не розладнуєть­ся з часом. Грайте на ньому музичну фразу за фразою. Але не співайте. Потім зіграйте першу фразу й проспі­вайте її, називаючи відповідні ноти, наприклад "до", "ре", "мі", "до" або в іншій послідовності. Якщо відчуваєте, що фальшуєте, то не треба співати, краще говоріть. Візьміть за правило програвати якусь фразу на інстру­менті. Грай­те не окремі звуки, які, по суті, еквівалентні окремим літерам, а короткі музичні фрази, що є своєрідними му­зичними словами. Можна програти малюкові гаму, по­слідовно вдаряючи по клавішах в нижньому ряді; акорд - послідовність через одну клавішу нижнього ряду; хро­матичну гамму, озвучуючи по черзі всі клавіші нижнього та верхнього рядів та інші варіанти послідовностей. Го­ловне, щоб це був не окремий звук, а їх певне сполу­чення, послідовність.

3)Записи. Давайте дітям можливість слухати музику. Добре було б придбати для цього аудіопристрій. Запи­суйте різну музику, привчаючи вуха малюків до різних жанрів: класичної музики різних періодів, джазу, попу­лярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.

Дитина починає співати. Не хвилюйтеся, якщо цей момент буде дещо відстрочений. Малюк має багато ра­зів почути ту саму пісеньку (якщо можливо, у вокально­му та інструментальному варіантах), перш ніж сам її заспіває. Важливо, щоб у його пам'яті відклалося пра­вильне звучання, інакше він не відчує відмінності між правильним варіантом та своїм власним невпевненим, з багатьма помилками виконанням. Не примушуйте дити­ну співати. І водночас підтримайте її, коли вона сама почне співати, заохочуйте її.

4)Імпровізація. Звичку до імпровізації доцільно вироб­ляти змалечку. Не обмежуйтеся виконанням пісень, придумуйте музичні фрази, музичні інтонації самі. Не треба бути композитором, щоб скласти якийсь прос­тий мотив. Спробуйте проспівати те, що ви маєте ска­зати дітям. Вони будуть у захваті; крім того, ви подасте чудовий приклад. Похваліть дитину, яка відповість вам так само. Можливо, зважаючи на те, що їй подобається ваш спів, вона не наважиться сама заспівати. Не при­пиняйте своїх спроб. Співайте на різні голоси, наслі­дуйте оперних співаків, наспівуйте колискові пісні тощо. При цьому самі складайте й римуйте слова, добирайте до них різноманітні виразні музичні інтонації. Через якийсь час дитина вибере те, що їй захочеться повто­рити за вами.

Складайте мелодії, які передавали б значення прик­метників. Це весела гра: доберіть кілька прикметників і залежно від того, як ви сприймаєте кожний з них, скла­діть невеличку мелодію. Якщо в дітей виникне бажання наслідувати вас, чудово. Але нехай вони спочатку по­слухають. Потім змініть тактику: заспівайте щось і по­просіть малят визначити - сумний це мотив чи веселий. Ось, наприклад, назвемо кілька прикметників, які мож­на використати у цій грі: сердитий, веселий, сумний, переляканий, швидкий, святковий тощо. Якщо ви вміє­те грати, проведіть таку саму гру за допомогою музич­ного інструмента.

Висота, тривалість і гучність звуків. Запропонуйте дітям заплющити очі та слухати. Зіграйте по черзі висо­кий та низький звуки в будь-якій послідовності. Попро­сіть визначити відмінність між ними. Доцільно розпочи­нати з найбільш віддалених один від одного звуків, поступово переходячи до тих, що розташовані ближче й ближче, поки відстань між ними не скоротиться мінімаль­но - тобто до звуків, що стоять поряд. Потім зіграйте на ксилофоні перші два звуки відомої дітям пісні й запитай­те, який з них вищий (або нижчий), потім наступні звуки, постійно пропонуючи порівняти їх за висотою.

Продовжити гру можна, змінюючи тривалість звучан­ня окремих звуків та їхню гучність. Хай малята слухають звуки різної тривалості, а потім - звуки різної гучності. Якщо ця гра їх зацікавить, ви досягнете того, що вони розрізнятимуть звуки за висотою, тривалістю, гучністю. Зверніть увагу, що ці якості є природними і можуть роз­глядатися не лише стосовно музичних звуків, а й щодо багатьох інших предметів та явищ.

Гра "Сонячні зайчики". Увімкніть ритмічну музику. За­пропонуйте дитині узяти маленьке дзеркальце й покажіть їй, як пускати сонячного зайчика. Зайчик має стрибати в ритмі музики, що звучить. Запропонуйте малюкові потан­цювати, пострибати, помахати руками в ритмі музики. Пос­тупово він навчиться чітко координувати свої рухи, узго­джувати їхній характер, виразність з музичним ритмом.

5)Ритмічні диктанти. Проплескайте або простукайте руками по столу дуже простий ритм і попросіть дитину повторити його. Якщо вона помилилася, скажіть: "У тебе майже вийшло, але послухай ще раз..." Варіюйте ритми. У тому разі, коли складовою частиною ритму є пауза, відобразіть її мімікою й вимовте звук "шшш". Руки в цей час не рухаються, бо дитина погано сприймає паузу як таку, їй потрібний певний образ паузи. Коли вона по­вторить ритм, попросіть її зробити це кілька разів. Така гра корисна у випадках, коли вам треба піти з малюком туди, де він нудьгуватиме і його важко буде чимось зайняти.

Гра в запитання та відповіді. Якщо у вас розвине­ний музичний слух, то на початку музичної фрази ви можете визначити, як вона має закінчитися. Поставте дитині музичне запитання, тобто проспівайте їй фраг­мент мелодії, який потребує продовження. Покажіть малюкові, як ви самі відповіли б на таке запитання. Щоб він краще вас зрозумів, придумайте слова, текст до цієї музичної фрази, наприклад: "Як справи? - Спасибі, доб­ре", або: "Де светр? - У мене в кімнаті, у шафі".

6)Відтворення звука. Якщо у вас добре розвинений слух, зіграйте звук на ксилофоні, а потім проспівайте його. Попросіть дитину зробити те саме. Поступово збіль­шуйте кількість звуків.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО! Ніколи не кажіть дитині, що вона погано співає! Правильність відтворення музичних звуків тісно пов'язана з вірою в себе. Якщо малюк співає неправильно, запевніть його, що він співає май­же правильно, але звук треба спочатку прослуховувати в думках, а вже потім співати. Ніколи не кажіть, що в дитини немає слуху, навіть в її відсутності. Не знижуйте її самооцінку.

7)Спів по черзі. Співайте добре знайому малюкам піс­ню разом з ними, по черзі виконуючи фрагменти. Тих, хто співає, може бути двоє або більше. Ви без попере­дження вказуєте на того, хто повинен розпочинати спів. При цьому попередній співак має замовкнути, оскільки пісню продовжує інший, і так до її закінчення. Таку гру можна провести з ритмом, який ви по черзі вистукуєте разом з дитиною.

Невидимий сусід. Вправа схожа на попередню, але тепер один з учасників - дитина, а другий - уявний сусід, що мовчить. За вашим знаком малюк має припи­нити співати вголос, але продовжувати співати подумки доти, поки ви не дасте команду. Тоді дитина знову по­чинає співати вголос, неначебто в проміжку пісню спі­вав хтось інший - невидимий і нечутний. У цю гру можна грати утрьох. У цьому разі ритм має переходити від вас до невидимого сусіда, потім до ди­тини і далі по колу.

8)Гра в притягання. Хай дитина відстукує простий і добре знайомий їй ритм. Переконавшись, що вона за­хопилася цим заняттям, почніть відстукувати інший ритм. Кожний з вас має дотримуватися свого ритму, не збива­ючись на ритм іншого. Це ефективна підготовка до хо­рового співу без супроводу.

9)Голосові вправи. Зобразіть звук сирени, тобто на од­ному диханні спустіться до нижньої межі вашого діапа­зону, потім підніміться до верхньої. Запропонуйте ди­тині керувати вами: коли вона піднімає руку, ви підвищуєте висоту звука, а коли опускає - знижуєте. Гра дуже подобається малятам. Потім поміняйтеся роля­ми: малюк зображає сирену, а ви керуєте ним. Імітуйте сирену пожежників, заводський гудок, сирену поліцейсь­кої машини тощо. Зрештою, звук сирени можна приду­мати самостійно.

10)Домашній театр. Читайте й розігруйте казки за ро­лями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер: комарик говорить тонюсіньким голоском, Баба Яга - грубим і низьким, лисичка промов­ляє ласкаво, розтягуючи голосні тощо.

Не розбуди ляльку. Покладіть ляльку в ліжечко, ска­жіть малюкам, що вона втомилася й заснула, а вам треба прибрати іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити ляльку. Попросіть дітей все робити й розмовляти тихо, але не пошепки.

11)Голоси різного тембру. Поговоріть з дітьми на цю тему. Коли звучить по радіо пісня, запитайте, що вони думають про голос співака, чи подобається, чи схожий цей голос на ваш, у чому відмінність тощо. Порівнюйте голоси різних співаків. Хай діти знають про різні тембри голосу й відчувають їх.Коментуйте відповіді малюка і відзначайте правильні. Важливо, щоб дитина знала: їй щось вдається і ви це помічаєте.

12)Ознайомлення з музичними інструментами. Батькам варто побувати в магазині музичних інструментів, де працює уважний і доброзичливий продавець. Пока­жіть синові чи доньці різні інструменти і, якщо можливо, дайте послухати, як вони звучать. Візьміть із собою рек­ламні проспекти з картинками і згодом час від часу по­казуйте їх малюкові, допоможіть дитині порівняти ін­струмент з його зображенням на фотографії. Повернувшись додому, запропонуйте малюкові послу­хати, як звучить той чи інший інструмент в аудіозапису, і навчіть упізнавати звучання цього інструмента в різних музичних творах.

Гра "Духовий оркестр". Спочатку ви демонструєте дитині, як можна за допомогою трубочки та склянки з водою робити бульбашки. Дайте дитині таку саму тру­бочку і спробуйте разом з нею пускати довгі й короткі цівки повітря. Можна позмагатися або дути в склянку по черзі. Потім ви оголошуєте про початок концерту, вми­каєте музику - і ваш "духовий оркестр" ритмічно підігрує. Ця кумедна вправа розвиває в дитини увагу й ди­хання, дає перші навички спільної гри. Для цієї вправи доречно використати твір Ф. Шуберта "Музичний мо­мент".

Гра "Знайди сестричку". Для її проведення доціль­но використати клавішні інструменти, наприклад фор­тепіано. Разом з дитиною ви вибираєте клавішу, на яку треба натиснути і правильно її назвати. Припустимо, що це буде ре першої октави. Тоді шуканою клавішею ста­не теж ре, але октавою нижче або вище, залежно від вашого місця поруч з дитиною: якщо праворуч - то вище, ліворуч - нижче . Далі ви визначаєте, хто з вас "загадуватиме" першим. Один з гравців ста­вить палець на клавішу і називає її, другий - починає імпровізувати, тобто перебирати звуки на інструменті в своєму регістрі доти, поки не знайде "сестричку"-клавішу, яка збігається за звучанням з тією, що на неї  натиснув перший гравець. Коли другий гравець знайде "сестрич­ку" й назве її, поміняйтеся ролями.

Грають по черзі: поки один учасник грає на інструмен­ті, інший - слухає аж поки не підійде його черга грати. У цій грі немає потреби виконувати спеціальні твори й навіть прості мелодії. Краще спробувати дібрати на ін­струменті музичні інтонації, що імітують природні звуки або голоси тварин. Під час гри дитина прагне наслідува­ти дорослого. Гарні, але складні для відтворення мело­дії можуть викликати в малюка сумнів щодо власних здіб­ностей, а звідси й згасання інтересу. Можна запропонувати малюкові пограти в цю гру в парі з іншою дитиною.

Ця гра дає можливість легко запам'ятати місцезнахо­дження й назви клавіш. Вона розкриває здібності дити­ни до імпровізації і сприяє пізнанню можливостей музи­кування через наслідування.

13)Голос дитини. Розвиток музичного слуху, спів допо­магають повніше використовувати всі можливості голо­су дитини. Багато в чому властивості голосу визнача­ються анатомічними особливостями конкретної людини: її віком, будовою гортані, об'ємом навколоносових па­зух. Але деякі характеристики голосу можна й треба розвивати з раннього дитинства.

Велике значення в розвитку мовлення й постановці музичного голосу має правильне дихання. Запорука віль­ного дихання, а відтак і хорошого голосу - правильна постава. Вона важлива для роботи серця і достатнього постачання тіла киснем.

Корисні поради:

1)Займайтеся з дітьми фізичними вправами, плаван­ням, зміцнюючи їхні м'язи грудей, черева, спини.

2)Перетворіть дихальну гімнастику на захопливу гру. Надимаючи кульку, можна чергувати глибокі й ко­роткі видихи. Запропонуйте дитині роль шукача під­водних скарбів: розкладіть на підлозі іграшки. Щоб їх дістати, треба "пірнути" й затримати дихання.

3)Дітям зі слабкими мовними даними добре допома­гають вправи на поєднання співу з пасивними руха­ми, співуче читання, ритмічне читання - чергуван­ня коротких і довгих складів за рухом руки, поєднання мовної інтонації з музичною тощо.

Чого не варто робити:

4)Не робіть далекоглядних висновків про наявність або відсутність у дитини музичного слуху й голосу. Вокальні м'язи у дошкільнят ще не розвинені.

5)Гучний спів, крик шкодять ще не зміцнілим голосо­вим м'язам дітей, притуплюють слух і негативно по­значаються на їхній нервовій системі.

6)Шкоду голосовим зв'язкам завдає також виконання дітьми пісень для дорослих з великим діапазоном, що їх вони чують по радіо, телевізору, в аудіозаписах.

Музичне заняття в дитячому садку проводиться два рази на тиждень у кожній групі. У ці дні діти приходять в музичний зал, де все готово для успішного проведення музичного заняття. Для того, щоб дитина могла вільно рухатися під час виконання вправ, танців, хороводів необхідне відповідне взуття. Перш за все воно повинно бути фіксованим. Наприклад, чешки або балетки. І зовсім неприпустимо, щоб дитина була в тугих кімнатних тапочках, босоніжках, сандалях, які не гнуться, або в «шльопанцях».   На музичних заняттях дітей вчать бачити гарне, пробуджують інтерес до цікавого в навколишньому світі, вчать бачити красу довкілля. А як це зробити, якщо дівчатка  і хлопчики приходять на заняття неохайні (незачесані, в пом'ятому одязі, у взутті, яке не підходить їм за розміром)?  Дуже важливо, щоб дівчатка були одягнені в спідниці, тому, що інакше їм просто не вдасться поставити руки на спідницю під час танців. Це призведе до того, що у них з'явиться звичка тримати руки в повітрі (навіть коли вони будуть у спідниці або сукні) на святі. Хлопчики перед початком заняття обов'язково повинні добре заправити сорочки в штани, щоб виглядати естетично, руки тримати на поясі або за спинкою. Ми дуже просимо Вас, батьки, одягати дітей по сезону, привчати дітей слідкувати за своїм зовнішнім виглядом.

Музика, яка лікує

Щодня ми чуємо музику і навіть не підозрюємо, що звуки  можуть допомагати людям при лікуванні різних захворювань. Одним з перших, хто пояснив лікувальний ефект музики був Піфагор. Він стверджував, що музика підкоряється вищому закону (математиці) і відновлює в організмі людини гармонію. А давньогрецький лікар Гіппократ лікував музикою безсоння та епілепсію.

Пізніше вчені зробили висновки, що музика може знімати втому й заряджати людину енергією, позитивно впливати на систему кровообігу та дихання.

Слухайте!

Музико терапевти відзначають, що для кожного конкретного пацієнта треба підбирати індивідуальні мелодії, але існують універсальні "мелодії -цілителі" для певного психічного стану чи захворювання.

Для поліпшення настрою слід слухати:

"Рондо в турецькому стилі" В.А.Моцарта

 " Хабанеру" з опери "Кармен" Жоржа Бізе

 " Тріумфальний марш" з "Аіди" Джузеппе Верді

Забути про неприємності та проблеми вам допоможе:

"Аве Марія" Франца Шуберта

" Колискова" Йоганесса Брамс 

Сонливість проженуть :

концерти та сонати Антоніо Вівальді

серенади Франца Шуберта 

Відчуттям ранкової свіжості наповнять душу:

"Ранковий настрій" Едварда Гріга

" Ранок" Ріхарда Штрауса

симфонічний ескіз "Море" Клода Дебюссі

" Пробудження птахів" Олів'є Мессіна

Під час депресії рекомендовані елегії, ноктюрни, колискові.

При перевтомі слід послухати записи:

Елвіса Преслі

Луї Армстронга

Дюка Веллінгтона

При порушенні сну зможуть допомогти:

п'єси П.І. Чайковського

мелодії КрістофаГлюка

твори Роберта Шумана

Релігійна музика полегшує біль, дарує відчуття спокою.

Головний біль, пов'язаний з емоційним перевантаженням, зменшиться, коли у вас буде звучати:

" Венгерська рапсодія" Ференца Ліста

сюїта "Маскарад" Арама Хачатуряна

" Дон Жуан" В.А.Моцарта

Краще слухати музику у зручному положенні із заплющеними очима 10-15 хвилин. Музика допомагає саме тоді, коли її пропускають через себе, заповнюючи музикою свої думки та свідомість.

Грайте!

Почуватися краще людині допомагають не лише певні мелодії, алей певні інструменти.

Доведено, що арфа гармонійно впливає на роботу серця і здійснює ефективну дію на флегматиків.

Барабан допомагає хворому серцю нормалізувати ритм та лікує кровотворну систему.

Звуки скрипки лікують душу та допомагають у самопізнанні людині. Цей інструмент благотворно впливає на меланхоліків.

Кларнет виведе вас з пригніченого стану.

Орган гармонізує діяльність хребта та "наведе лад у голові".

Піаніно нормалізує роботу щитовидної залози.

Флейта очищує легені.

Під впливом саксофону активізується сексуальна енергія людини.

Співайте!

Вчені стверджують, що спів теж може лікувати хвороби. У стародавньому Єгипті співом хору лікували безсоння. Сьогодні фахівці радять батькам, діти яких страждають на заїкання,  віддати їх на хор. Хоровий спів також допомагає тим, хто не вимовляє певні звуки. Загалом спів нормалізує фізичний стан людини. Під час цього процесу активно задіяний весь організм- активно б'ється серце, дихають легені, виконуються рухові функції. Після 5 -10 хвилин власного співу покращується настрій, підвищується активність.

Тож слухайте музику, грайте на музичних інструментах і співайте! Дихайте на повні груди

 і будьте здорові!

       Однією з основоположних цілей сучасного суспільства є формування особистості, що має розвинену духовність, основи якої закладаються ще в дошкільному віці.

       Важливу роль у духовному становленні особистості відіграє музика. "Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику і діставати насолоду від неї", - писав В. Сухомлинський. Він же наголошував: "Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання , по суті , є основою емоційної, естетичної, моральної культури".

      Серед предметів естетичного циклу музика найбільше стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно - мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, комунікативності, а також позитивних якостей характеру: систематичності, працьовитості, наполегливості у досягненні мети. Музика є мовою серця, найніжніших почуттів, світу емоцій людини. Вона дає людині поштовх для внутрішнього переживання і уяви. Це внутрішнє відчуття та переживання викликає бажання передавати музику в дії, міміці, жестах, рухах, співі, грі, створювати нові художні образи.

        Музика, особливо співи, поліпшують мову дітей. Співаючи, діти змушені протяжно вимовляти слова, що формує чітку вимову, сприяє правильному засвоєнню слів. Крім того, слова в пісні підпорядковані певному ритму, що також допомагає вимові важких звуків і складів.

       Музика - могутнє джерело думки. Без музичного виховання неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини. Першоджерелом музики є не тільки навколишній світ, а й сама людина, її духовність, мислення і мова. Музичний образ по-новому розкриває перед людьми особливості предметів і явищ дійсності. Увага дитини немовби зосереджується на предметах і явищах, які в новому світлі відкрила перед нею музика, і її думка малює яскраву картину, а ця картина проситься в слово.

        Дитина творить словом, черпаючи в навколишньому світі матеріал для нових уявлень і роздумів.

        Тому музичне виховання є могутнім засобом, який сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості.